Концесія аеропорту «Херсон»: думки «За» і «Проти»

На сесії облради 26 липня депутати ламали списи навколо питання про концесію «Аеропорту «Херсон», передає видання «ПІК».

Спочатку депутати облради проголосували за включення аеропорту у Перелік об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Херсонської області, які можуть надаватися у концесію.

Під час обговорення цього питання – 11 у порядку денному, депутат Олександр Шумей нагадав, що у в лютому 2016 року була затверджена державна цільова програма розвитку аеропортів до 2023 року. У переліку 18 стратегічних аеропортів України — серед них і аеропорт «Херсон».

«До чого я веду? До того, що якщо ми передаємо аеропорт в концесію, і якщо ми приймаємо таке рішення, то ми мали б порадитися з тими установами і органами виконавчої влади, які згадані в постанові.

Це Мінінфраструктури, Держагентство інвестиційних проектів, тому що Кабмін дав їм доручення щодо пошуку шляхів залучення інвестицій у розвиток аеропортів.

Щоб ми сьогодні не прийняли рішення, яке суперечить державному підходу і планам, над якими працює Кабмін», — відзначив депутат облради. І попросив роз’яснення з 11 питання юристів».

Як пояснили в юридичній службі, це питання необхідно було проголосувати по процедурі – щоб перейти до наступного, власне, про розгляд 12 питання порядку денного – «Про намір початку процедури передачі в концесію цілісного майнового комплексу «Аеропорт «Херсон».

Перелік затверджується з врахуванням потреб регіону і жодних нормативно-правових актів на рівні держави, які б забороняли приймати такий перелік або зобов’язували в обов’язковому порядку погоджувати цей перелік з певними центральними органами виконавчої влади, немає, кажуть юристи облради.

Депутати підтримали 11 питання порядку денного 43 голосами. Проте під час розгляду 12 питання порядку денного – «Про намір початку процедури передачі в концесію цілісного майнового комплексу «Аеропорт «Херсон», розпочалася гаряча дискусія.

Частина депутатів категорично не підтримували це питання, інші висували вагомі аргументи «за» і роз’яснювали спірні моменти.

Про лялю, російський десант та ризики

Спочатку різко проти виступив нардеп Юрій Одарченко. Він нагадав, що у свій час аеропорт ледь не втратили, що його хотіли роздерибанити.

«У свій час було прийнято рішення про інвестиції певними комерційними структурами в аеропорт. Тоді ще очолював обласну державну адміністрацію Сіленков (Борис Сіленков – ред.).

І цей об’єкт був переданий і потім наступним каденціям, наступним головам адміністрацій було дуже важко зробити процедуру повернення цього об’єкту у комунальну власність», — відзначив він. Потім аеропорт все ж вдалося повернути, в нього вклали майже 130 млн грн для того, щоб цей об’єкт запрацював.

«Можливо, це доцільний захід (концесія – ред.), який потрібно було проводити, але треба було б чітко визначити умови конкурсу, спитати Кабмін, чи збирається він давати 1 млрд гривень на аеропорт і спитати територіальні громади області, які їх зауваження та пропозиції до умов цього конкурсу», — відзначив він.

Він також висловив стурбованість тим, як будуть визначати склад комісії для проведення концесійного конкурсу. Нардеп вважає, що треба добиватися виділення коштів від Кабміну. Нардеп порівняв аеропорт з «лялею», в яку громада вкладала гроші і яку тепер хочуть передати на незрозумілих умовах.

Підтримав нардепа депутат облради Сергій Рибалко.

Він переконаний — аеропорт дає дохід.

«З 2012 року в аеропорт вкладено близько 5 млн доларів. Ляльку, як сказав Одарченко, сьогодні ця лялька має дохід 33 млн грн. за минулий рік, 6 млн гривень має оперативного доходу, 700 тисяч гривень має чистого доходу.

За минулий рік пасажиропотік склав 101 тисячу чоловік, за перші півроку – 78 тисяч, це вдвічі більше, ніж за півроку минулого року. Висновок зрозумілий – за державні кошти, за наші обласні кошти відновили, і тепер в угоду комусь взяли й передали.

Якщо ми це зробимо, я себе поважати не буду і перестану розмовляти з кожним хто проголосує за», — запевнив Рибалко.

На його думку, вдалих прикладів концесій в аеропортах України немає. Наразі аеропорт у Херсоні працює, надмегапроекту тут не буде і так – це не столиця.

Крім того, депутат остерігається, чи не станеться, так, як було з ХБК, який знищили, щоб дати дорогу конкурентам. Він закликав обговорити публічно і прописати всі пункти і потім їх проголосувати.

Проти виступив і традиційно емоційний депутат облради Олександр Синенко. Він закликав все публічно обговорити з територіальними громадами, на комісіях і провести окрему сесію з цього питання.

«Чому у нас така срачка, вибачаюсь за вислів, – сьогодні або ніколи. Що нам заважає публічно все обговорити, чому ми не можемо спитати територіальних громад? Це ж власність територіальних громад області. Хто зайде: німці чи північний сусід через офшори зайде?», — сказав Синенко.

Його підтримав депутат Володимир Шадрін, мовляв, було б непогано зібрати окрему сесію саме з цього питання і запросити фахівців і прийняти зважене рішення, не поспішати.

Проти швидкості був і депутат Олександр Шумей. «Давайте не поспішати», — сказав він. На його думку, досить того, що депутати вже проголосували пункт 11 порядку денного і це вже говорить потенційним інвесторам про наміри облради щодо аеропорту. Гроші громади, конкуренти та інвестор.

Свої аргументи виклав і депутат облради Юрій Рожков, який, нагадаємо, три роки курував цей проект і займався відновленням роботи аеропорту з 2014 року.

«Злітна смуга знаходиться у жахливому стані і для того, щоб аеропорт відповідав європейським нормам, необхідно на неї мільярд гривень. У нас цього мільярду немає», — відзначив він.

На його думку, перспектив отримати ці кошти з держбюджету немає. «Протягом 3 років ми вклади більше 120 млн і ми зробили з вами всього лише перон і завдяки цьому перону наш аеропорт розвивався протягом цих 3 років і маємо регулярні рейси», — каже депутат.

Проте громада своїм коштом аеропорт далі розвивати не зможе, тим більше, що кошти необхідні на соціальну сферу області, на придбання обладнання для онколікарні, наприклад. Крім того, лише вислухавши, що саме запропонують інвестори, буде прийнято рішення – мати з ними справу чи ні, відзначив депутат.

Заступник голови облради Оксана Рукавішнікова вважає, що питання треба підтримати, щоб розпочати роботу з інвестором, а поки що на аеропорт постійно просять кошти з обласного бюджету.

Депутат Павло Філіпчук також нагадав: на аеропорт постійно йдуть кошти з облбюджету та кошти ДФРР, які могли б піти на інші потреби. Він також попросив депутатів уважно ознайомитися з матеріалами, які винесли на сесію – там є відповіді на питання, які озвучили ті, хто проти.

«Втрачає всі область, коли ми тягнемо один об’єкт. У положенні про передачу є відповіді на всі ваші питання», — відзначив він.

Також, за його словами, конкурсна комісія хоч і працюватиме в закритому режимі, але не для депутатів, до її складу увійдуть представники всіх фракцій і лише один представник від ОДА.

Депутат Микола Ставицький не вбачає проблем у концесії в тому, що стосується питання нацбезпеки. «Я більше бачу загрози для нашого аеропорту не в вигляді російських десантників (це абсурд), я бачу реальну загрозу реально в тому, що у вересні місяці відкривається миколаївський аеропорт, який буде дуже потужним конкурентом для нашого аеропорту, тому що там будуть кращі умови, краща злітна смуга.

І гроші, які сьогодні заробляє наш аеропорт, в рази стануть меншими через півтора-два місяці», — відзначив він. За його словами, приймаючи рішення сьогодні депутати закладають фундамент.

«Ми будуємо фундамент, все буде прозоро з депутатами, представниками СБУ. Щоб телята через два роки не паслись на злітній смузі треба розглядати прозоро питання про концесію», — відзначив депутат.

«Проблема в тому що прямих інвестицій просто зараз потрібно 1 млрд. І це не остання цифра. Якщо миколаївський аеропорт запрацює і в ньому буде краща злітно-посадкова смуга, 60 км відстань — ми можемо втратити херсонський аеропорт», — каже депутат облради Василь Федін.

Він відзначив, що інколи під концесію у нас вбачають спробу «відтяпати подешевше». Для того, щоб цього не було і пропонується створити комісію, яка розробить такі умови концесії, які б дозволили, якщо не буде інвестицій — розірвати угоду концесії, щоб інвестиції реальні були внесені і громада не втратила власність.

«У нас така суперечка, ніби я повернувся років на 40 назад, ми в СССР і сперечаємося, що краще — приватна форма власності чи державна», — сказав депутат.

Державна і комунальна власність – не найефективніша, найбільш ефективна – це приватна власність, відзначив депутат облради Андрій Путілов.

«Якщо сьогодні в херсонський аеропорт не прийде стратегічний інвестор, він як аеропорт може перестати існувати», — каже депутат облради. Путілов вважає, що рішення про відродження аеропорту, який простоював 13 років, у 2014 році було правильним, це дало друге дихання регіону у складний період для країни.

Завдяки цьому вдалося здійснити капіталізацію аеропорту, змінилась його вартість і стратегічне значення, він став, після анексії Криму південними воротами країни. Його розвиток важливий для інвестиційної привабливості регіону, для розвитку туризму.

«Але він потребує значних вкладень щорічно. Є такі кошти в обласному бюджеті? Є. Але якщо ми їх будемо виділяти, доведеться скоротити всі соціальні програми», — каже Путілов.

Share Button

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *